Великолучківська

Усім, хто з щирістю прийщов у нашу школу

 на зустріч з юністю,  з шкільним життям,

усім, хто не забув сюди дорогу, -

 низький уклін, велика шана вам!

Тієї неділі на шкільному подвір’ї було людно. Здаля можна було подумати, що то звичайна  перерва. А насправді до своєї щколи завітали її колишні учні - випускники 1966 року. Вже надбано життєвого досвіду, багато чого переосмислено, пройдено стільки життєвих стежин! Недарма ж  народна мудрість каже,  що життя прожити – не поле перейти.. І тоді думки все частіше вертають нас  у веселі і безтурботні шкільні роки

… З якимось трепетом, ніби знову вперше, не приховуючи хвилювання, переступали поріг школи випускники. З вітальним словом виступила директор школи Рубіш Н.І. та заступник директора Габовда Н.Е. Хвилиною мовчання присутні вшанували тих вчителів і однокласників, що відійшли у вічність. А потім були спогади. Спогади про першу вчительку, перше кохання, щиру дружбу -  про те, що навіть безжальний час не витер з пам’яті. Чи не найцікавішою частиною зустрічі став перегляд шкільних світлин та розповіді вже посивілих однокласників... Час зустрічі спливав, мов на крилах вітру: у теплому спілкуванні, з радістю та щемливими спогадами. Довго прощалися, обіцяючи, що  від тепер такі зустрічі будуть частішими…

• Переглянути фотоальбом1
• Переглянути фотоальбом2