Великолучківська

загальноосвітня школа I-III ступенів

Авторизація

Теги

    

Зараз на сайті

На сайті 24 гостей та відсутні користувачі

Новини школи

Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить…

( 18 Голоси (ів) ) 
  • Двадцять восьма річниця катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції знову змушує нас подумки повертатися до страшних подій весни 1986 року.  28 років тому, 26 квітня, о першій годині двадцять три хвилини на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася наймасштабніша в історії людства ядерна аварія. За лічені секунди в повітря було викинуто понад сто дев’яносто тонн сметомних електростанціях «Фукусіма-1» і «Фукусіма-2» засвідчили, що «мирний атом» може бути небезпечним не лише в поодиноких випадках – він кидає серйозні виклики безпеці всієї світової спільноти.

 

25 квітня 2014 року у нашій школі в кожному класі відповідно до вікових особливостей дітей проведено години спілкування «Чорнобиль – біль і скорбота України», щоб вшанувати пам’ять тих людей, котрі віддали свої життя задля порятунку інших, адже Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків, які виявили жертовність, високий патріотизм і ціною власного життя й здоров’я зупинили ядерну катастрофу.

Страшна трагедія не обминула і жителів нашого села. 12 великолучан тієї квітучої весни відправились назустріч невідомій небезпеці. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашого села, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів екологічного лиха.

На зустріч школярі запросили ліквідаторів аварії на ЧАЕС Рубіша Івана Івановича, Балога Михайла Михайловича, Сухана Михайла Івановича, які поділилися болючими спогадами про ті страшні квітневі дні 1986 року…

З історії трагедії

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС стався вибух, причиною якого стало руйнування четвертого енергоблока. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований, і в довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Близько 200 000 чоловік у перші дні після аварії було евакуйовано із зон забруднення.
Чорнобильська катастрофа стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР. Це наклало неабиякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом, і єдиної думки досі не існує.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені зі східної частини СРСР, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС була створена 30-кілометрова зона відчуження.

Причини аварії

Існує принаймні два різні підходи до пояснення причини чорнобильської аварії, які можна назвати офіційними, а також декілька альтернативних версій різної міри достовірності. Спочатку провину за катастрофу покладали виключно, або майже виключно, на персонал. Таку позицію зайняли Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, суд, а також КДБ СРСР, що проводив власне розслідування. МАГАТЕ у власному звіті 1986 року також у цілому підтримало цю точку зору. Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному:
- проведення експерименту будь-якою ціною, не зважаючи на зміну стану реактора;
- вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того, як він потрапив би в небезпечний режим;
- замовчування масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.
Проте в подальші роки пояснення причин аварії були переглянуті, у тому числі й у МАГАТЕ. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) в 1993 році опублікував новий звіт, що приділяв більшу увагу серйозним проблемам у конструкції реактора. У цьому звіті багато висновків, зроблених у 1986 році, було визнано помилковими.

У сучасному викладі причини аварії такі:

- реактор був неправильно спроектований, а тому – небезпечний;
- персонал не був проінформований про небезпеки;
- персонал допустив ряд помилок і неумисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
- відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.
Реактор РБМК-1000 мав ряд конструктивних недоліків, які, на думку фахівців МАГАТЕ, стали головною причиною аварії. Вважається також, що через неправильну підготовку до експерименту по «вибігу» генератора і помилки операторів, виникли умови, в яких ці недоліки проявилися найбільшою мірою.
Наголошується, зокрема, що програма не була належним чином погоджена, і в ній не відводилося достатньої уваги питанням ядерної безпеки. Після аварії були прийняті заходи для усунення цих недоліків у таких реакторах на інших АЕС.

  • Наслідки аварії

У перші години після аварії багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолодження.
Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи, і сама активна зона були зруйновані, але вони вимагали ведення робіт у зонах із високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, що знаходилися поблизу ЧАЕС, але й Східну Фракію, Македонію, Сербію, Хорватію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою, Велику Британію та острів Мен.
Після оцінки масштабів радіоактивного забруднення стало зрозуміло, що потрібно евакуювати м. Прип'ять. Евакуація була запланована на 26 квітня, але була затримана за рішенням уряду СРСР та ЦК КПРС і почалася лише 27 квітня 1986 року в 14:00.

Це було явною помилкою, оскільки в цей день вітер дув у напрямі Прип'яті, яка знаходилася за 4 кілометри від ЧАЕС. Сосновий бір, який знаходився між містом і ЧАЕС, під дією радіації перетворився на «рудий ліс». Станом на 28 квітня евакуація Прип'яті була майже повністю завершена. Було евакуйовано більше 44,5 тисяч чоловік, близько 1000 виїхало до родичів та знайомих в інші області.
У Прип'яті залишилося близько 5000 осіб для проведення невідкладних робіт.Рівень радіації коливався від 30 до 2600 мкР/сек. Незважаючи на це, ні 26, ні 27 квітня населення не попередили про існуючу небезпеку і не надали жодних рекомендацій про те, як слід поводитися, щоб зменшити вплив радіоактивного випромінювання.

Перше офіційне повідомлення було зроблене по телебаченню лише 28 квітня під тиском обставин та міжнародної спільноти (у зв'язку з повідомленнями зі Швеції), але і воно містило дуже мало інформації про те, що сталося, і створювалося враження, що будь-яка загроза локалізована, хоча це було не так.
Із точки зору дії на населення в перші тижні після аварії найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий період напіврозпаду (вісім днів) і телур.У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалася на рівних ділянках поверхні: на лугах, дорогах, дахах. Під впливом вітру і дощів, а також у результаті діяльності людей, ступінь забруднення сильно знизився, і зараз рівні радіації в більшості місць повернулися до фонових значень. Радіоактивні речовини осідали на рослинах, тому зараженню піддавалися травоїдні тварини. Потім радіонукліди разом із дощем або опалим листям потрапили в ґрунт, і зараз вони потрапляють в сільськогосподарські рослини, в основному, через коріння. Значному забрудненню піддалися ліси. Через те, що в лісовій екосистемі цезій постійно циркулює, а не виводиться з неї, рівні забруднення лісових продуктів, таких як гриби, ягоди і дичина, залишаються небезпечними. Рівень забруднення річок і більшості озер нині низький. Проте в деяких озерах, в яких немає стоку, концентрація цезію у воді і рибі ще протягом десятиліть може становити небезпеку.
Забруднення не обмежилося 30-кілометровою зоною. Було відмічено підвищений вміст цезію – 137 у лишайнику і м'ясі оленів в арктичних областях Росії, Норвегії, Фінляндії і Швеції.

Точне число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід зарахувати хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному впливу.
Визначення того, яка частина захворювань є наслідком аварії – вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов'язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями.

Щитовидна залоза – один із органів, найбільш схильних до ризику виникнення раку в результаті радіоактивного забруднення, оскільки вона накопичує йод; особливо високий ризик для дітей. У 1990–1998 роках було зареєстровано більше 4000 випадків захворювання раком щитовидної залози серед тих, кому у момент аварії було менше 18 років.

Деякі дослідження вказують на збільшення числа випадків лейкемії та інших видів раку (окрім лейкемії і раку щитовидної залози) як у ліквідаторів, так і у жителів забруднених районів.

Пік частоти появи захворювання дітей, народжених із синдромом Дауна в Білорусії в 80–90-х роках, припадає на січень 1987 року.

 

  • Подальша доля АЕС

Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знову введені в дію, а у грудні 1987 року відновлено робота третього.

Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека в разі його обвалення, в основному, визначається тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95 % від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то руйнування укриття може призвести до дуже великих викидів. У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство компаній французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES. Планується збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об'єкт «Укриття».

 

  • Музеї, пам’ятники, меморіали

Популярності набувають екскурсійні поїздки в 30-кілометрову зону.
Зараз у Києві діє національний музей «Чорнобиль», в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль. У Києві також є пам'ятник Жертвам Чорнобильської аварії з написом: «І мертвим, і Живим та Ненародженим».
 26 квітня до 10 річниці аварії з ініціативи пожежної частина № 4 з Чорнобиля біля в'їзду до міста було відкрито пам'ятник пожежникам, які ціною власного життя гасили пожежу після аварії. На пам'ятнику можна прочитати короткий напис: «Тим, хто врятував світ».

Слід зауважити, що пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі.

  • З історії радянської пропаганди

1 травня 1986 рік

Повідомлення від Ради Міністрів СРСР

На Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи з ліквідації наслідків аварії, яка сталася. В результаті вжитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилося, рівні радіації в районі АЕС і в селищі станції знизилися. Здійснювані спеціалістами з допомогою контрольної апаратури вимірювання, реакція перебуває в заглушеному стані.
 Розгорнуто роботи по очистці забруднених ділянок прилеглої місцевості, до їх виконання залучено соціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами. Деякі агентства на заході, поширюють чутки про те, що нібито при аварії на АЕС загинули тисячі людей. Як уже повідомлялося, фактично загинуло 2 чоловіка, госпіталізовано всього 197, з них 49 залишили госпіталь після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів і установ іде нормально.

                                                                                                                                                                                                             Радянська Україна - 1986 р. -1 травня.

 

  • Із часом навіть найпотаємніше стає відомим

Із довідки про оцінку радіаційної обстановки і радіаційного забруднення, направленої головою Держкомітету по гідрометеорології і контролю природного середовища Ю.Ізраелем голові Ради Міністрів М. Рижкову:
«21 мая 1986г. 

Секретно Экз. № 2

В результате аварии на Чернобыльской АЗС около 5 % радиоактивных продуктов, накопившихся за 3 года работы в реакторе, вышло за пределы промышленной площадки станции. Из образовавшегося облака сформировался след на местности в западном и северном направлениях. Затем из зоны реактора в течение нескольких дней истекала мощная струя газообразных и летучих продуктов...
Изучен изотопный состав загрязнения атмосферы и местности –основными компонентами загрязнения являются изотопы йода-131, теллура-132, стронция-89, нептуния-239, рутения-103, стронция-90. В первые недели особую опасность представляет изотоп йода-131 (содержание 10-15 %), легко попадающий в организм человека с пищей (особенно с молоком), затем изотопы стронция-89 (период полураспада 2 месяца), стронция-90 (28 лет) и цезия-137 (30 лет).

На загрязненной территории обнаружено большое количество высокоактивных «горячих» частиц, представляющих большую опасность при попадании в легкие при пылеобразовании. Особую опасность при попадании в легкие представляет изотоп плутония-239, также обнаруженный на загрязненной местности.
Авиационная разведка и наземные измерения показали, что радиационные продукты за первые 4-5 дней после аварии, распространились на большие расстояния в различных направлениях (в соответствии с метеорологической обстановкой). Повышение уровней загрязнения (выше фоновых в 10-50 раз) наблюдалось практически на всей Юго-Западной части европейской территории СССР. Площадь с уровнем радиации более 0,2 мр/час превысила 200 тыс.кв.км.

Небольшое количество радиоактивных продуктов ветрами распространилось на территории Румынии, Польши, Болгарин, Югославии, Скандинавских стран.
 

                             Ю.Израель 20.У.86».  Ярошинская А. Чернобыль:  Совершенно секретно. — М., 1992. С. 318—320.

  • Як реалізується План здійснення заходів на об'єкті «Укриття»

За інформацією, розміщеної на офіційному сайті ДСП ЧАЕС – http://www.chnpp.gov.ua/, відповідні роботи щодо спорудження зазначеного об’єкту ведуться. 
Директор групи управління проектом «План здійснення заходів на об'єкті «Укриття» Лорін Додд, підбиваючи підсумки роботи за проектом ПЗУ за 2011 рік, стверджує, що минулий рік виявився дуже успішним. 
– По-перше, завершений проект із протипожежного захисту об'єкта «Укриття» (СППЗ). Немає сенсу зайвий раз пояснювати, наскільки це важливо. Скажу лише, що нині, завдяки реалізації СППЗ, рівень безпеки ОУ значно зріс. По-друге, завершений і зданий замовникові проект інтегрованої автоматизованої системи контролю ОУ. Цей проект унікальний, оскільки встановлені системи дозволяють у режимі реального часу вести контроль цілого ряду параметрів «Укриття» – нейтронного потоку, радіаційної обстановки, сейсмічної складової та ін., – говорить Лорін Додд. – Підходить до логічного завершення проект з удосконалення системи доступу та фізичного захисту ОУ. Він знаходиться на етапі введення в експлуатацію, пройшов ряд випробувань. 
За його словами, завершено будівництво нової вентиляційної труби. Тепер чорнобильський блок – єдиний у світі блок із реактором РБМК, що має дві труби. Введення в експлуатацію нової труби планується у липні цього року. У 2011 році завершені котловани для фундаментів насування НБК, фундаменти підйомних башт, робочий майданчик для монтажу конструкцій арки. Триває узгодження відповідних документів. Після отримання необхідних дозволів, розпочнеться будівництво арки. 

Лорін Додд детально характеризує обсяг виконаних робіт і щодо найближчих планів їх проведення говорить наступне:
– Найближчим часом почнуться роботи за контрактом на реконструкцію і модернізацію каналізаційно-очисних споруд, розташованих у місті Прип’ять. Та каналізаційно-очисна система, яка зараз використовується на майданчику ЧАЕС, перебуває не в кращому стані. Тому було ухвалено рішення використовувати КОС Прип’яті. Ми візьмемо частину цієї системи, виконаємо її модернізацію, після чого вона зможе обслуговувати потреби всього майданчика станції. Підрядник зараз працює над планом виконання робіт, які, ми сподіваємося, почнуться вже в наступному місяці.
Наступний важливий проект – це демонтаж старої вентиляційної труби другої черги. Ми чекаємо, що контракт на його виконання буде підписаний уже в квітні.
Також у рамках проекту НБК є вимога посилити торцеві стіни машинної зали у тих місцях, де буде їх сполучення з конструкціями конфайнмента. Відповідно до проекту, із західного боку частина конструкцій машзала виступає за межі НБК. Конструкція конфайнмента примикатиме до машзалу зверху, а також буде продовжена внутрішньою стіною в самому машзалі. Ця стіна повинна бути посилена і відповідати вимогам міцності, обгрунтованим у проекті НБК. Аналогічна ситуація і зі східною ділянкою стіни, у місці сполучення між третім та четвертим блоком. На початку березня ми плануємо укласти контракт з Київським інститутом «Енергопроект» та його партнерами на посилення стіни. Це дуже важлива ділянка робіт на захисних конструкціях, які в повному обсязі повинні бути виконані до того моменту, як почнеться насування і НБК буде встановлений у проектне положення. Один рік піде на розробку проекту, після чого він пройде всі необхідні узгодження у ГІЯРУ. Потім почнеться тендерний процес, мета якого – визначити підрядника виконання фізичних робіт за цим проектом. 
– Повторюся: вони повинні бути завершені до кінця 2014 року, – наголошує Директор групи управління проектом «План здійснення заходів на об'єкті «Укриття» Лорін Додд.

Він також інформує громадськість про ще один проект, і контракт на його виконання треба укласти у найближчі два місяці. Це контракт на робоче проектування Пускового Комплексу-2 (ПК-2). Нагадаю: ПК-1 включає комплекс робіт зі створення НБК, а ПК-2 включатиме роботи з демонтажу конструкцій об'єкта «Укриття» і всі роботи, які повинні бути виконані після створення нового безпечного конфайнмента.

  • Надійшов перший метал для арки!

Як інформує той же офіційний сайт ДСП ЧАЕС, на митні склади проммайданчика Чорнобильської АЕС поступила перша партія металоконструкцій (149 тонн), призначених для центрального сегменту Арки першого підйому. Конструкції виготовлені на італійському заводі «Чимолаі» і доставлені в Україну залізничним транспортом. Як повідомив головний інженер проекту «План здійснення заходів на об'єкті «Укриття» Володимир Каштанов, друга партія, 1030 тонн, 14 березня завантажена на судно в Італії і буде доставлена в Україну морським шляхом. 20-25 березня цю партію чекають в одеському порту. Після розвантаження її доставлять автотранспортом на чорнобильський майданчик.

Фізичні роботи з монтажу конструкцій Арки почнуться у квітні 2012 року на монтажній платформі, спеціально для цього побудованій у локальній зоні об'єкта «Укриття». Усього для будівництва арочної конструкції НБК в Україну буде ввезено більше 20 000 тонн металоконструкцій. 
Нагадаємо, що Новий безпечний конфайнмент – це багатофункціональний комплекс для перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему. До його складу входить:

- основна споруда, що включає арочну конструкцію, проліт якої в напрямі північ-південь складає 257,44 м, висота – 108,39 м, довжина – 150 м, фундаменти, західну і східну торцеві стіни, необхідні забезпечуючі та допоміжні системи;
- технологічний корпус, який включає ділянки дезактивації, фрагментації і упакування, саншлюзи, майстерні та інші технологічні приміщення;
- допоміжні споруди.

Для забезпечення ядерної, радіаційної і загальнопромислової безпеки НБК та його ефективної роботи із залученням мінімальної кількості оперативного персоналу передбачається створення Інтегрованої системи управління НБК.
До її складу увійдуть системи контролю радіаційної безпеки, сейсмічного контролю, контролю стану будівельних конструкцій, технологічні системи поводження з радіоактивними відходами і паливовмісними матеріалами.
Також будуть створені системи пожежної безпеки і фізичного захисту, змонтовані мережі зв'язку і телебачення. Для забезпечення демонтажу нестабільних конструкцій буде змонтовано кранове устаткування.
Шляхом будівництва НБК досягається:

- підвищення рівня радіаційної безпеки; цілісність оболонки НБК обмежує радіаційний вплив на населення, персонал і навколишнє середовище на період експлуатації 100 років;

- зменшення вірогідності аварійного обвалення за рахунок демонтажу нестабільних конструкцій;

- зменшення наслідків аварійного обвалення за рахунок захисних і несучих конструкцій та систем контролю усередині НБК;

- підвищення ядерної безпеки ОУ за рахунок виключення потрапляння атмосферної вологи на скупчення ПВМ, що значно знижує ризик виникнення ланцюгової самопідтримуваної реакції;

- забезпечення реалізації стратегії перетворення ОУ в екологічно безпечну систему за рахунок довговічності конструкцій НБК, можливості здійснення демонтажу нестабільних конструкцій існуючого «Укриття» і вилучення паливовмісних матеріалів. 

Безпечний конфайнмент у вигляді багатофункціонального об'єкта з терміном служби 100 років у майбутньому дасть можливість здійснити вилучення паливовмісних матеріалів, їх кондиціонування для подальшого безпечного зберігання.

  • Чорнобиль – це гіркий урок не тільки нам, українцям, а й усьому людству

Чорнобильська катастрофа набула планетарного масштабу і створила на значній території України радіаційну ситуацію, яка і сьогодні продовжує негативно впливати на здоров`я людей і довкілля. 
Минають роки, але вічна пам’ять та шана до тих, хто брав участь у ліквідації Чорнобильського лиха та його наслідків, живе у наших серцях. До збудованих стел і меморіалів на честь героїв та жертв Чорнобиля приходять люди, щоб згадати події тих жахливих днів, своїх друзів, з ким пліч-о-пліч долали наслідки трагедії. 
Чорнобиль – це гіркий урок не тільки нам, українцям, а й усьому людству. Недооцінювати цей урок, не допомагати потерпілим – непростимий злочин і тяжкий гріх. Спільними зусиллями ми повинні зробити все можливе для того, щоб сповна віддячити їм за мужність, стійкість, терпіння, наполегливість у подоланні труднощів, що випали на їхню долю. Разом ми маємо унеможливити подібне в майбутньому.

Вічна пам’ять жертвам небаченої техногенної катастрофи! Слава ліквідаторам її наслідків! 
Хай нас усіх надихає і об’єднує віра у те, що Україна подолає наслідки катастрофи, забезпечить своїм громадянам щасливе життя під мирним небом, стане могутньою державою і займе своє почесне місце у спільноті європейських народів!