Дорогі працівники школи і ветерани освітянської ниви!
Сьогодні Ваше свято. Свято скромних, але достойних людей, свято добра, мудрості та любові. Низький уклін вам за вашу натхненну і самовіддану працю. За вашу непохитну віру у кожного учня. За ваше розуміння, підтримку і за частку душі, подаровану дітям. За наше минуле, теперішнє і майбутнє.
Коли на змочену осінніми дощами землю, починає тихо падати жовтий лист, приходить до нас свято – День працівників освіти. Так склалось символічно, що наше свято ми відзначаємо саме восени. Як гарна, погожа осінь обдаровує нас своїми багатствами, так і ви, учителі, даєте дітям неоціненні скарби людських якостей, які є такими важливими у житті.
Учителювання – не фах, це покликання. Часом воно межує з громадянським подвигом і доходить до самопожертви. А ще вчителювання - відповідальна й невимовно виснажлива праця. А ще – це незрівнянна радість Майстра від плекання Людської Душі. Цього дня кожен учитель вислуховує, який він мудрий, вправний, красномовний, вродливий, сучасний, одним словом, неповторний. І усе це – правда. Кожне свято має свою магію. Певно, магію сьогодні створює море квітів та океан вдячних слів.
До поки сонце світить з висоти,
Щебечуть птахи, зацвітають квіти,
Ми Вам життям бажаєм твердо йти,
І дням наступним від душі радіти!
Хай щастя завжди супроводить Вас,
Людська повага й шана не минають,
А вашу мрію й працю повсякчас
Лиш визнання вінчають!