27 листопада в рамках засідання методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних предметів було проведено відкритий урок з української літератури у 7-Г класі «Григір Тютюнник «Климко». Воєнне дитинство в повісті. Ідея самопожертви» ( учитель Козар Н.І.)
Актуальність вибору теми уроку полягає в тому, щоб показати на прикладі життя Климка основні людські якості-доброту, милосердя, турботу, те, чого так бракує сучасному суспільстві. На початку вчителька чітко визначила тему і мету уроку. Подачу нового матеріалу провела у формі бесіди «Життя і творчість Г.Тютюнника» з коментарями слайдів. Далі - історична довідка про Велику Вітчизняну війну, яку підготували учні. Для закріплення знань на уроці було застосовано методи «Доміно», «Асоціативний кущ» («Яким ви уявляєте Климка»), «Сходинки» («Система людських взаємин у повісті»), опрацювання таблиць «Характеристика Климка» та «Обличчя війни» («Добро і зло»), для рефлексії - «Продовжіть думку…»
Всіх вразив благородний образ Климка: у маленькій сирітській душі хлопчика було стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що він не побоявся в одинадцять років вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно! Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим. Війна полонила його у своїх обіймах…. Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива правдою про благородних людей. Хвилиною мовчання вшанував клас пам’ять дітей, що загинули на війні…
Урок має високу естетичну та виховну цінність.